- - 2
Найдено совпадений - 3479 за 0.00 сек.
 1891. Курсовий проект - Реконструкція моста | AutoCad
Загальні дані по мосту.
Міст проектується на автомобільній дорозі II технічної категорії. Габарит мосту (Г-11.5+2х2) - дві смуги руху по 3.75 м, дві смуги безпеки по 2 м та два тротуари по 2 м. Прольотна будова моста компонується з 5-ти частин. Прольоти балкові залізобетонного перерізу нерозрізні , довжиною 33м*33м 42м 33м*33м ., і розмірами 2.2м., ви¬сота 1.8м. Загальна довжина 179.60м.(рис. 1).Опори на палях які заглиблюються на 10м в грунт. Грунти - піски середньої крупності, дрібні піски. Тротуарні елементи укладають на плиті балок, від проїзної частини їх відгороджують барєрним огородженням.
Балки виготовляються з бетону класу В 40. Поперечний ухил проїзної частини і =0,02... Опори на палях які заглиблюють на 15-10 м в ґрунт. Ґрунти - піски середньої крупності, дрібні піски.Тротуарні елементи укладають на плиті балок, від проїзної частини їх відгороджують бар'єрним огородженням
.
Дата добавления: 25.01.2012
|
|
1892. Курсовий проект - Привід ланцюгового конвеєра (двоступінчатий конічно-цилінлричний редуктор) | Компас
Завдання
Вступ
1. Кінематичний і силовий розрахунок привода
2. Розрахунок ланцюгової передачі
3. Розрахунок конічної передачі
4. Розрахунок циліндричної передачі
5. Умовний розрахунок валів редуктора
6. Розрахунок конструктивних розмірів зубчатих коліс
7. Розрахунок конструктивних розмірів корпуса і кришки редуктора
8. Ескізна компоновка редуктора
9. Вибір шпонок та їх перевірочний розрахунок
10. Схема сил, які діють на вали привода
11. Уточнений розрахунок проміжного вала редуктора
12. Розрахунок підшипників кочення
13. Вибір та розрахунок муфти
14. Вибір посадок зубчатих коліс, зірочок підшипників, муфти
15. Вибір і обґрунтування способу мащення
16. Порядок збирання і розбирання редуктора
17. Порядок збирання привода на загальній рамі
18. Вибір опор приводного вала робочої машини
19. Техніка безпеки при експлуатації привода
Література
Специфікація
| -left:9.0pt"]Назва параметрів | 24px"> -left:9.0pt"]Позначення у формулах | -left:9.0pt"]Одиниця виміру | -left:9.0pt"]Величина параметра | | -left:9.0pt"]Колова сила | 24px"> -left:9.0pt"]F | -left:9.0pt"]Н | -left:9.0pt"]40000 | | -left:9.0pt"]Швидкість | 24px"> -left:9.0pt"]v | -left:9.0pt"]м/с | -left:9.0pt"]0,7 | | -left:9.0pt"]Число зубів | 24px"> -left:9.0pt"]z | -left:9.0pt"]- | -left:9.0pt"]11 | | -left:9.0pt"]Крок ланцюга | 24px"> -left:9.0pt"]P | -left:9.0pt"]мм | -left:9.0pt"]125 | | -left:9.0pt"]Режим роботи | 24px"> -left:9.0pt"]- | -left:9.0pt"]- | -left:9.0pt"]С | | -left:9.0pt"]Число змін | 24px"> -left:9.0pt"]T | -left:9.0pt"]змін | -left:9.0pt"]3 | | -left:9.0pt"]Строк служби | 24px"> -left:9.0pt"]L | -left:9.0pt"]років | -left:9.0pt"]3 |
Дата добавления: 03.02.2012
 1893. АБ Двоповерховий житловий будинок 15,6 х 14,6 м | AutoCad
-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Загальна площа - 305.07 кв.м
Житлова площа - 136.96 кв.м
Допоміжна площа - 168,11 кв.м
Площа забудови - 205,70кв.м
Будівельний об’єм - 1234.2 куб.м
Кількість поверхів - 2
Кількість кімнат - 6
Загальні дані
Паспорт кольорового опорядження фасадів. Фасад 1-7
Фасад 1-7
Фасад А-Л
Фасад 7-1
Фасад Л-А
План підвалу
План 1-го поверху на відм. 0,000
План мансардного поверху на відм. +3,000
Розріз 1-1
Розрізи 2-2,3-3
Розгортка вентканалів
План фундаменту
Схема перемичок 1-го поверху
Схема перемичок мансардного поверху
Відомість перемичок
Схема перекриття підвалу
Схема перекриття 1-го поверху
Специфікація елементів перекриття
План даху
План крокв
Специфікація дерев'яних елементів даху
Експлікація підлог. Відомість опорядкування приміщень
Вузол утеплення зовнішньої стіни. Загальні вказівки
Дата добавления: 15.02.2012
|
 1894. Дипломний проект - Розширення теплової електростанції | AutoCad
Загальна частина
Місце розташування – м. Київ.
Зона вологості зоінішнього клімату – нормальна.
Розрахункова зимова температура повітря найбільш холодної пятиденки --20ºС, найбільш холодної доби -25ºС.
Район по сніговому навантаженню II, нормативна вага снігового покрову 70 кг/м2 (0,7 кН/м2).
Район по вітровому навантаженню II: нормативна величина швидкісного пориву вітру 0,35 кН/м2 (35 кг/м2).
Річна кількість опадів 630 мм.
Нормативна глибина промерзання грунту 80...100мм.
Середня швидкістьвітру: січень – 5м/с, липень-1,5 м/с.
Об'ємно-просторові рішення.
Існуюча частина.
Промбудинок розмірами в плані 90х96м, прольоти – 45, 12 і 33м.
Внутрішні приміщення:
1й прольот (осі А-Б, 1-9) висота 25,74м: конденсаційне відділення (6615 м2), насосна (504,3 м2), вентприміщення (176м2), приміщення щитів управління.
2й прольот (осі Б-В, 1-9) висота 34м: кабельне приміщення (698 м2), бункерно-деаераторне відділення (651 м2), майстерні турбінного цеху (457 м2), майстерня переробки та підформовки ртутних вентилів (104 м2), вестибюль (117 м2), уборні, ліфт.
3й прольот (осі В-Г, 1-9) висота 42м: котельне приміщення (558м2), уборні.
Прибудована частина: дзеркальне відображення існуючої частини, за виключенням адміністративних приміщень.
Технічні вимоги, такі як міцність, жорсткість (стійкість) задовольняються у відповідності з розрахунком вибраних будівельних конструкцій та матеріалів.
В’їздні ворота пердбачено в прольотах А-Б та В-Г розмірами 5,2х5,5м.
Внутрішня площа: існуючої частини 8244 м2, прибудови 8244 м2, загальна 16488 м2.
Внутрішній об’єм: існуючої частини 283421 м3, прибудови 283421 м3, загальний об’єм 566842 м3.
Архітектурно-будівельна частина.
Існуюча частина.
Конструкція промбудинку являє собою рамні поперечники з шарнірним кріпленням колон до фундаменту, а також шарнірним опиранням ферм на колони.
В поздовжньому напрямку жорсткість забезпечується поздовжніми елементами: підкрановими балками, плитами покриття, а також вертикальними в’язями.
Матеріал зовнішніх стін – перлітобетон (t=250мм, ρ = 0,8т/м3), внутрішні перегородки та стіни: цегляні з керамічної цегли товщиною 120 та 250 мм; залізобетонні перегородки товщиною 80 мм.
Плити покриття армоцементні розміром 3х12 по кроквяним фермам довжиною 45м. Крок ферм 12 м.
Опоряджувальні роботи
Зовнішнє оздоблення:
1. Залізобетонні стінові панелі існуючої частини – набризк мілкозернистих кам’яних матеріалів по шару полімерцементного розчину.
2. Ділянки цегляних вставок – те ж з попереднім тинькуванням поверхонь цементно-пісчаним розчином.
3. Пілготовку поверхонь під опорядження та проведення опоряджувальних робіт виконано у відповідності до вимог СНиП III-21-73 “Отделочные покрытия строительных конструкций”.
.
Дата добавления: 06.03.2012
|
1895. Дипломний проект - Експлуатація і ремонт електрообладнання тепловозоскладального цеху в умовах ВАТ «ПТРЗ» | Компас
1. Вступ
2 Розрахунково-технічна частина
2.1 Характеристика споживачів електроенергії
2.2 Відомість споживачів електроенергії
2.3 Вибір схеми електропостачання
2.4 Розрахунок електричних навантажень
2.5 Компенсація реактивної потужності.
2.6 Вибір силових трансформаторів і типу підстанці
2.7 Розрахунок струмів короткого замикання
2.8 Вибір електричних апаратів
2.9 Розрахунок і вибір розподільчої мережі
2.10 Вибір схеми керування електрообладнанням
3 Організаційно-технологічна частина
3.1 Експлуатація кабельних ліній
3.2 Несправності трансформаторів та організація їх ремонта
4 Економічна частина
4.1 Сутність системи ППР
4.2 Побудова структури міжремонтного циклу і періоду електрообладнання
4.3 Визначення трудомісткості ремонту
4.4 Розрахунок собівартості ремонту
4.5 ТЕП і висновки
5 Охорона праці
5.1 Безпечна експлуатація вантажопідіймальних кранів
5.2 Дослідження ізоляції електрообладнання підвищеною напругою
6 Питання стандартизації та якості
6.1 Головні задачі та напрямки стандартизації
6.2 Порядок застосування стандартів на підприємстві
7 Додаток
7.1 Додаток А-Завдання на проектування.
7.2 Додаток Б-Модернізація макету ГПП.
8 Висновки
9 Література
Висновки
Виконуючи дипломний проект мною було виконано ряд завдань і дотримано вимоги щодо виконання пояснювальної записки і графічної частини.
В розрахунково-технічній частині був виконаний розрахунок електричних навантажень, розрахований компенсуючий пристрій реактивної потужності, були розраховані струмі короткого замикання, була вибрана схема електропостачання, вибрані силові трансформатори, трансформатори струму і розподільча мережа, а також кабелі і автоматичні вимикачі для електрообладнання. Вибір схеми керування верстатом 1Н983. В організаційно технічній частині розповідається про експлуатацію кабельних ліній. Про можливі несправності трансформаторів і організацію їх ремонту.
В економічній частині розповідається про сутність системи планово попереджувальних ремонтів. Виконана побудова структури міжремонтного циклу і періоду електрообладнання. Визначена трудомісткість ремонту електрообладнання, а також собівартість його ремонту. Виконані висновки щодо базового і проектного варіантів ремонту електрообладнання.
В розділі охорони праці розповідається про безпечну експлуатацію вантажопідіймального електрообладнання і про дослідження ізоляції електрообладнання підвищеною напругою.
В питаннях стандартизації та якості розповідається про задачі і та напрямки стандартизації і про застосування стандартизації на підприємстві.
В сьомому розділі розповідається про роботу системи освітлення макету ГПП який є завданням на дипломне проектування: «Модернізація макету ГПП».
Графічна частина включає чотири креслення:
1. Однолінійна схема електропостачання тепловозоскладального цеху;
2. План розміщення електрообладнання, силової мережі та мережі заземлення;
3. Схема електрична принципова керування електрообладнанням;
4. Схема зовнішніх електричних з’єднань електрообладнанням.
Дата добавления: 13.03.2012
|
1896. Курсовий проект - Реконструкцiя дiлянки водовiдвiдноi мережi
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА КВАРТАЛУ, В МЕЖАХ ЯКОГО ПРОВОДИТЬСЯ РЕКОНСТРУКЦІЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ.
1.1 Характеристика інженерно-геологічних, природно-кліматичних та екологічних умов об’єкта проектування
1.2 Розміщення об’єкта реконструкції
1.3 Аналіз стану об’єкту реконструкції
2. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО НАСЕЛЕННЯ І РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ СТІЧНИХ ВОД
2.1 Визначення розрахункового населення і розрахункових витрат стічних вод даного кварталу
2.2 Визначення розрахункового населення і розрахункових витрат стічних вод кварталу №2
2.3 Визначення розрахункового населення і розрахункових витрат стічних вод кварталу №3
2.4 Визначення розрахункового населення і розрахункових витрат стічних вод кварталу №4
2.5 Визначення розрахункового населення і розрахункових витрат стічних вод кварталу №5
3. ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ СТІЧНИХ ВОД ДЛЯ РОЗРАХУНКОВИХ ДІЛЯНОК ВОДОВІДВІДНОЇ МЕРЕЖІ
3.1 Гідравлічний розрахунок водовідвідної мережі
3.2 Послідовність гідравлічного розрахунку побутових колекторів
3.3 Побудова поздовжніх профілів колекторів
4. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМІВ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ
5. КАЛЬКУЛЯЦІЯ ПРАЦЕВИТРАТ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
6. ВИБІР МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ РОЗРОБКИ ҐРУНТУ ТА УКЛАДАННЯ ТРУБ ТА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ
7 . ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТА РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ГРАФІКУ РУХУ РОБІТНИКІВ
7 . ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТА РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ГРАФІКУ РУХУ РОБІТНИКІВ
8. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: ТЕХНОЛОГІЯ ОБЛИЦЮВАННЯ ТРУБОПРОВОДІВ ЦЕМЕНТНО-ПІЩАНИМ РОЗЧИНОМ.
9. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
10. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ВИСНОВКИ
В результаті виконаного курсового проекту були проведені дослідження кварталу, в якому повинна бути відновлена каналізаційна мережа.
Розрахувавши максимальну витрату води з кварталу, був підібраний діаметр колектора і склав 300мм, і по проекту труба має уклон і=0,007.
За допомогою програми АВК була складена калькуляція виконуваних робіт, на основі якої був складений календарний графік виконання робіт.
Використовуючи дані програми АВК, а також нормативної літератури було проведено техніко-економічне порівняння машин та механізмів. По результатам календарного графіку роботи повинні продовжуватись на протязі 51 дня. .
Дата добавления: 13.03.2012
|
1897. Курсовий проект - Вакуум-фільтр | Компас
Вступ
1.1 Опис технологічного процесу
1.2 Вибір типу барабанного-вакуум фільтра та його місце в технологічній схемі
2 Технічна характеристика вакуум-фільтра
3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції вакуум-фільтра
3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
3.2 Вибір матеріалів
4 Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкції
4.1 Параметричний розрахунок барабанного вакуум-фільтра
4.2. Розрахунок барабана на міцність та жорсткість
Перелік посилань
Технічна характеристика вакуум-фільтра
Поверхня фільтрації, 3 м – 60
Діаметр барабана, мм – 3750
Швидкість обертання барабана 1 с− – 0,003
Розрідження у порожнині осередків головки МПа – 0,5
Тиск у зоні віддуву і регенерації МПа – 0,5
Кут захоплення барабана , град – 152
Маса фільтра з запчастинами, кг – 21360
Основною задачею є виконання проектування вакуум-фільтр для зневоднення металевого порошку-сирцю.
Вакуум-фільтр призначений для зневоднення порошку-сирцю до вологості 6..8%.
Барабанний вакуум фільтр є найпоширенішим серед фільтрів безперервної дії. Фільтр має вигляд барабана, що розділений на ряд ізольованих одна від одної камер. Кожна камера з’єднується трубками з розподільною головкою. Дякуючи цьому при обертанні барабана камери у відповідній послідовності приєднується до джерела вакууму та стиснутого повітря. В результаті при повному оберті барабана кожна камера проходить декілька зон, в яких відбувається процеси фільтрування, промивання осаду та ін.
Таким чином, на кожній ділянці поверхні фільтрату всі операції проходять послідовно одна за іншою, але дільниці працюють незалежно, тому в цілому всі операції проходять одночасно, тобто процес є безперервним. Серед інших переваг барабанного вакуум-фільтра слід відзначити простоту обслуговування, можливість фільтрування суспензій з великою кількістю твердої фази, можливість промивання осаду. Отже приймаємо апарат даного типу.
Порошок сирець та вода не є корозійно-активними речовинами, тому всі складальні одиниці та деталі (барабан, труби, фланці апарата, обичайка корпусу, поперечні перегородки, опори) виготовляються із сталі Сталь20.
Болти виготовляються із вуглецевої сталі марки Ст5 (ГОСТ 380-94), які використовуються для деталей машин з підвищеними вимогами.
Шайби виготовляються із сталі Ст3 (ГОСТ 380-94); межа міцності такої сталі при розтягуванні не менше 380 МПа.
Прокладки виготовляються із пароніту ПОН-А. Прокладка такого типу використовується при температурі -200…400°С та умовному тиску, який не перевищує 2,5 МПа.
Вихідні дані:
Вміст твердої фази у фільтруючій суспензії C1 , кг кг / 0, 2
Вміст твердої фази у вологому осаді перед сушінням C2 , кг кг / 0, 42
Густина твердої фази суспензії ρc , 3 кг м/ 7800
Густина рідкої фази суспензії 3 , / ф ρ кг м 1000
Константа питомого опору фільтруючої тканини ,1/ R м o 10 1,065 10 ⋅
Константа питомого опору осаду m1 r 7 8, 44 10 ⋅
Продуктивність подаваємої суспензії G , / кг с 0, 4167
Дата добавления: 22.03.2012
|
1898. Курсовий проект - Редуктор циліндричний двоступеневий | AutoCad
А Н О Т А Ц І Я
ВСТУП
ГЛАВА 1. КІНЕМАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПРИВОДУ ТА ПІДБІР ЕЛЕКТРОДВИГУНА
1.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ НА ВИХІДНОМУ ВАЛУ.
1.2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ККД ПРИВОДУ.
1.3 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ЕЛЕКТРОДВИГУНА.
1.4 ВИБИРАЄМО ПОТРІБНУ ЧАСТОТУ ОБЕРТАННЯ ВАЛУ ДВИГУНА.
1.5 ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТИЧНОГО ПЕРЕДАТОЧНОГО ЧИСЛА.
1.6 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДАТОЧНОГО ЧИСЛА РЕДУКТОРА.
1.7 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДАТОЧНОГО ЧИСЛА ШВИДКОХІДНОЇ І ТИХОХІДНОЇ ПЕРЕДАЧІ СТУПЕНІВ РЕДУКТОРА.
1.8 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ І ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ КОЖНОГО ВАЛА ПРИВОДА І КРУТНІ МОМЕНТИ.
ГЛАВА 2. РОЗРАХУНОК ЗАКРИТОЇ КОСОЗУБОЇ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ (ШВИДКОХІДНА СТУПЕНЬ РЕДУКТОРА)
2.1 ПРОЕКТНИЙ РОЗРАХУНОК НА КОНТАКТНУ ВИТРИВАЛІСТЬ
2.1.1 Вибір матеріалу зубчатих коліс.
2.1.2 Визначення допустимі напруження.
2.1.3 Визначення міжосоьвої відстань.
2.1.4 Визначення ширини зубчатих коліс.
2.1.5 Вибираємо модуль зачеплення.
2.1.6 Вибираємо число зубців коліс.
2.1.7 Визначення діаметрів кіл коліс.
2.1.8 Визначення колової швидкості коліс і вибираємо ступінь точності передачі.
2.1.9 Визначення сил діючих в зачепленні
2.2 ПЕРЕВІРОЧНІ РОЗРАХУНКИ
2.2.1 Виконуємо перевірку на згинну витривалість зубів.
ГЛАВА 3. РОЗРАХУНОК ЗАКРИТОЇ КОСОЗУБОЇ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ (ТИХОХІДНА СТУПЕНЬ РЕДУКТОРА)
3.1 ПРОЕКТНИЙ РОЗРАХУНОК НА КОНТАКТНУ ВИТРИВАЛІСТЬ
3.1.1 Вибір матеріалу зубчатих коліс.
3.1.2 Визначення допустимі напруження.
3.1.3 Визначення міжосоьвої відстані
3.1.4 Визначення ширини зубчатих коліс.
3.1.5 Вибираємо модуль зачеплення.
3.1.6 Вибираємо число зубців коліс.
3.1.7 Визначення діаметрів кіл коліс.
3.1.8 Визначення колової швидкості коліс і вибираємо ступінь точності передачі.
3.1.9 Визначення сил діючих в зачепленні
3.2 ПЕРЕВІРОЧНІ РОЗРАХУНКИ
3.2.1 Виконуємо перевірку на згинну витривалість зубів.
ГЛАВА 4. РОЗРАХУНОК ЛАНЦЮГОВОЇ ПЕРЕДАЧІ.
4.1 ВИБІР ЧИСЛА ЗУБЦІВ МЕНШОЇ ЗІРОЧКИ.
4.2 ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА ЗУБЦІВ ВЕДЕНОЇ ЗІРОЧКИ.
4.3 ВИЗНАЧЕННЯ КРОКУ ЛАНЦЮГА.
4.4 ВИЗНАЧЕННЯ КОЛОВОЇ ШВИДКОСТІ ЛАНЦЮГА.
4.5 ВИЗНАЧЕННЯ КОЛОВОГО ЗУСИЛЛЯ.
4.6 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ПИТОМОГО ТИСКУ В ШАРНІРІ.
4.7 ПЕРЕВІРКА ЛАНЦЮГА ПО ДОПУСТИМІЙ ЧАСТОТІ ОБЕРТАННЯ МАЛОЇ ЗІРОЧКИ.
4.8 ВИКОНАННЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО РОЗРАХУНКУ ПЕРЕДАЧІ.
4.8.1 Прийняття міжосьової відстані.
4.8.2 Визначення попереднього сумарного числа зубів зірочок.
4.8.3 Визначення необхідної довжини ланцюга.
4.8.4 Уточнення міжосьової відстані.
4.8.5 Визначення розмірів зірочок.
4.9 ВИЗНАЧЕННЯ СИЛ ДІЮЧИХ НА ЛАНЦЮГ.
4.10 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ, ЩО ДІЄ НА ВАЛИ.
4.11 ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ЗАПАСУ МІЦНОСТІ.
ГЛАВА 5. РОЗРАХУНОК ВЕДУЧОГО ВАЛА ДВОСТУПЕНЕВОГО ЦИЛІНДРИЧНОГО КОСОЗУБОГО РЕДУКТОРА.
5.1 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ.
5.1.1 Вибір матеріалу вала.
5.1.2 Викреслення розрахункової схеми вала в вертикальній площині
5.1.3 Викреслення розрахункової схеми вала в горизонтальній площині.
5.1.4 Визначення рівнодіючі реакції опор і сумарні моменти згину в перерізі І-І.
5.1.5 Визначення еквівалетних моментів.
5.1.6 Визначення діаметр вала в перерізі І-І.
5.1.7 Розробка конструкції вала.
5.2 РОЗРАХУНОК ВАЛА НА ОПІР ВТОМЛЕНОСТІ.
5.2.1 Визначення для вала найменшого допустимого запаса міцності.
5.2.2 Перевірка запаса міцності по границі витривалості в перерізі І-І.
5.2.3 Перевірка запасу міцності в перерізі ІІ-ІІ.
5.2.4 Перевірка запасу міцності в перерізі ІІІ-ІІІ.
5.2.5 Перевірка запасу міцності в перерізі ІV-ІV.
ГЛАВА 6. РОЗРАХУНОК ПРОМІЖНОГО ВАЛА ДВОСТУПЕНЕВОГО ЦИЛІНДРИЧНОГО КОСОЗУБОГО РЕДУКТОРА.
6.1 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ.
6.1.1 Вибір матеріалу вала.
6.1.2 Викреслення розрахункової схеми вала в вертикальній площині
6.1.3 Викреслення розрахункової схеми вала в горизонтальній площині.
6.1.4 Визначення рівнодіючі реакції опор і сумарні моменти згину в перерізі І-І.
6.1.5 Визначення сумарні моменти згину в перерізі ІI-IІ.
6.1.6 Визначення еквівалетних моментів.
6.1.7 Визначення діаметр вала в перерізах І-І, ІІ-ІІ.
6.1.8 Розробка конструкції вала.
6.2 РОЗРАХУНОК ВАЛА НА ОПІР ВТОМЛЕНОСТІ.
6.2.1 Визначення для вала найменшого допустимого запаса міцності.
6.2.2 Перевірка запаса міцності по границі витривалості в перерізі І-І.
6.2.3 Перевірка запаса міцності по границі витривалості в перерізі ІІ-ІІ.
ГЛАВА 7. РОЗРАХУНОК ВЕДЕНОГО ВАЛА ДВОСТУПЕНЕВОГО ЦИЛІНДРИЧНОГО КОСОЗУБОГО РЕДУКТОРА.
7.1 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ.
7.1.1 Вибір матеріалу вала.
7.1.2 Викреслення розрахункової схеми вала в вертикальній площині
7.1.3 Викреслення розрахункової схеми вала в горизонтальній площині.
7.1.4 Визначення рівнодіючі реакції опор і сумарні моменти згину в перерізі І-І.
7.1.5 Визначення еквівалетних моментів.
7.1.6 Визначення діаметр вала в перерізі І-І.
7.1.7 Розробка конструкції вала.
7.2 РОЗРАХУНОК ВАЛА НА ОПІР ВТОМЛЕНОСТІ.
7.2.1 Визначення для вала найменшого допустимого запаса міцності.
7.2.2 Перевірка запаса міцності по границі витривалості в перерізі І-І.
7.2.3 Перевірка запасу міцності в перерізі ІІ-ІІ.
7.2.4 Перевірка запасу міцності в перерізі ІІІ-ІІІ.
7.2.5 Перевірка запасу міцності в перерізі ІV-ІV.
ГЛАВА 8. ВИБІР ШПОНКОВИХ З’ЄДНАНЬ ТА ПЕРЕВІРОЧНИЙ РОЗРАХУНОК НА ЇХ МІЦНІСТЬ.
ГЛАВА 9. ВИБІР ПІДШИПНИКІВ ТА РОЗРАХУНОК ЇХ ДОВГОВІЧНОСТІ.
9.1 ВЕДУЧИЙ ВАЛ.
9.2 ПРОМІЖНИЙ ВАЛ.
9.3 ВЕДЕНИЙ ВАЛ.
ГЛАВА 10. ВИБІР СОРТУ МАСЛА ДЛЯ ЗМАЩУВАННЯ РЕДУКТОРА.
ГЛАВА 11. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ БОЛТІВ ТА КОНСТРУКЦІЇ РЕДУКТОРА.
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК
Вихідні дані:
1. Крутний момент на вихідному валу: Тв=507 Нм;
2. Частота обертання на вихідному валу: nв = 29 об/хв;
3. Заданий строк служби: Lh = 18000 год.
Дата добавления: 23.03.2012
|
1899. Курсовой проект - Расчет и проектирование элементов рабочей площадки под технологическое оборудование | AutoCad
Содержание
1. Компоновка рабочей площадки
2. Расчет и конструирование монолитной железобетонной плиты
2.1. Определение усилий в плите
2.2. Подбор арматуры в сечениях плиты
3. Расчет балок настила
3.1. Определение усилий в балке настила и подбор сечения
3.2. Проверка подобранного сечения
4. Расчет главных, балок
4.1. Определение усилий в главной балке и подбор сечения
4.2. Проверка подобранного сечения
4.3. Решения узлов
4.4. Расчет центрально-сжатой колонны
5. Определение усилий в колонне
5.1. Подбор сечения
5.2. Решение опорных узлов колонны
6. Расчет и конструирование монолитного железобетонного центрально нагруженного фундамента
6.1. Определение размеров фундамента
6.2. Подбор арматуры для фундаментной плиты
7. Литература
Исходные данные
• Пролет главных балок: L = 9,0 м;
• Шаг главных балок: l2 = 5,0 м;
• Отметка уровня пола площадки: Н = 6,4 м;
• Длительная нагрузка: g1 = 19,0 кН/м2;
• Кратковременная нагрузка: g2 = 5,0 кН/м2;
• Материал металлических конструкций (главных, второстепенных балок и колонн): Сталь С 245;
• Тип настила: монолитная железобетонная плита, выполненная с использованием бетона класса В35 и арматуры класса А400С;
• Фундаменты: монолитные железобетонные, выполненные с использованием бетона класса В7,5 и арматуры класса А240С.
.
Дата добавления: 05.04.2012
|
1900. Курсовий проект - Водовідвідні та дренажні системи аеродрому | AutoCad
Зміст
Розділ 1 Аналіз вихідних даних. Розстановка дощеприймальних і оглядових колодязів на аеродромі класу Б
Розділ 2 Розрахунок колектора водовідвідної системи ЗПС із лотками в кромках покриття
Розділ 3 Розрахунок відміток висотного положення конструктивних елементів ОК-1
Розділ 4 Розрахунок водозахоплюючої здатності дощеприймального колодязя
Розділ 5 Розрахунок екрануючого однолінійного горизонтального недосконалого глибинного дренажу
Список використаної літератури
Вихідні дані:
1) План вертикального планування аеродрому (показаний на листі 1).
2) Район розташування аеродрому – м.Миргород.
3) Конструкція ЗПС:верхній шар – керамзитобетон(40 см),нижній шар – пісок (21 см).
4) Поперечний профіль ЗПС – двосхилий.
5) Аеродром класу Б.
6) Поперечний ухил ЗПС і=0.014.
Дата добавления: 10.04.2012
|
1901. Курсовий проект (технікум) - Спроектувати СТО автомобілів сімейства ВАЗ | AutoCad
1.Планувальне рішення об'єкту проектування (формат А- 1)
2.Технологічне планування мідницького відділення (формат А- 1)
ЗМІСТ
Вступ
1. Загальна частина
1.1. Введення…
1.2. Характеристика об'єкту
2. Розрахунково-технологічна частина
2.1. Вибір нормативів і коефіцієнтів коректування
2.2. Розрахунок річної виробничої програми
2.3. Розрахунок річного об'єму робіт
2.4. Розрахунок чисельності виробничих робочих
2.5. Підбір технологічного устаткування
2.6. Розрахунок виробничих площ
3. Охорона праці
4. Висновок
4.1 Технологічні показники проекту.
4.2 Заходи з забезпечення ефективності виробництва
Список використовуваної літератури
2" style="height:25px; width:256px">
| 25px; width:248px">
| | 24px; width:248px"> | 256px">
| 248px"> | 256px"> -заїздів
| 248px"> | 256px">
| 248px"> | 24px; width:256px">
| 24px; width:248px"> | 24px; width:256px">
| 24px; width:248px"> 290 | | 24px; width:256px"> | 24px; width:248px"> | | 25px; width:256px"> | 25px; width:248px"> |
-1), технічне обслуговування №2 (ТО-2), сезонне обслуговування (СО), поточний ремонт (ПР), а також діагностичні роботи 1 і 2 (Д-1, Д-2).
На СТО також організовано продаж нових автомобілів, для цього проводиться передпродажна підготовка автомобілів.
ВАЗ 2109 ВАЗ 2110
• Пасажиромісткість, чол 5 5
• Габаритні розміри, м:
• Довжина 4,006 4,277
• Ширина 1,650 1,676 • Висота 1,402 1,430
База автомобіля, м 2,46 2,492
Колія, м:
• передніх коліс 1,4 1,4
• задніх коліс 1,37 1,37
Радіус повороту, м:
• по зовнішньому передньому колесу ,м 5,2 5,2
Габаритна площа, м2 2,31 2,4
Маса спорядженого автомобіля, т 0,945 1,01
Найвища швидкість, км/год 160 165
Дата добавления: 21.04.2012
|
1902. Курсовий проект - Метрологічне забезпечення при виготовленні коробки швидкостей | Компас
1. Аналіз роботи механізму та обґрунтування призначення посадок
2. Розрахунок і вибір посадки з зазором
2.1. Призначення посадок з зазором
2.2. Розрахунок та вибір посадок з зазором
2.3. Схема розміщення полів допусків посадки з зазором
3. Розрахунок і вибір нерухомої посадки
3.1. Призначення нерухомих посадок
3.2. Розрахунок та вибір нерухомої посадки
3.3. Схема розміщення полів допусків посадки з натягом
4. Розрахунок і вибір перехідної посадки
4.1. Призначення перехідних посадок
4.2. Розрахунок та вибір перехідної посадки
4.3. Схема розміщення полів допусків перехідної посадки
5. Розрахунок та проектування калібрів для контролю гладких циліндричних виробів
5.1. Призначення та область застосування граничних калібрів
5.2. Розрахунок виконавчих розмірів калібрів та контркалібрів
6. Розрахунок розмірних ланцюгів
6.1. Основні положення теорії розмірних ланцюгів
6.2. Схема розмірного ланцюга
6.3. Розрахунок розмірного ланцюга методом максимума-мінімума
7. Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення
7.1. Призначення та вибір посадок підшипників кочення
7.2. Розрахунок посадок підшипників кочення
7.3. Схема розміщення полів допусків кілець підшипників кочення і з’єднаних з ними деталей (корпус і вал)
8. Обґрунтування вибору посадок для різьбових з’єднань
8.1. Призначення допусків та посадок для різьбових з’єднань
8.2. Визначення номінальних та граничних розмірів для різьбового з’єднання
8.3. Схема розміщення полів допусків
9. Вибір посадок для шпонкових з’єднань
9.1. Обґрунтування вибору посадок для шпонкових з’єднань
9.2. Розшифровка позначень посадки
9.3. Схема розміщення полів допусків для шпонкового з’єднання
10. Вибір посадок для шліцьового з’єднання
10.1. Обґрунтування вибору посадок для шліцьових з’єднань
10.2. Схема розміщення полів допусків
11. Допуски циліндричних зубчатих коліс
11.1. Параметри точності зубчатих коліс
11.2. Види спряжень зубчатих коліс
11.3. Вибір параметрів зубчатого колеса
11.4. Схема призначення допусків на боковий зазор
Список літератури
Аналіз роботи коробки швидкостей.
Кружний момент через клинопасову передачу від двигуна, передається на шків 21, що встановлений за допомогою шпонки на конічному кінці шліцьового вала 24. На шліцьовому валу 24 встановлено пара шестерень 19 і 23, що передає обертальний рух на вал 4. На валу 4 встановлений блок шестерень 1 що входять в зачеплення з зубчатим блоком 5, встановленні на валу 6, змонтованому в корпусі на підшипниках кочення. Зубчате колесо 5 знаходиться на валу 18, що через пару конічних шестерень виводить кінцевий обертальний момент. Якісне функціонування вузла забезпечується величиною ланок Аɧ23;1 і Аɧ23;2.
Обґрунтування призначення посадок.
1. Кришка 3 з’єднана з корпусом по посадці з зазором Н7/d9 для зручності демонтажу кришки.
2. Підшипники кочення розміщені на валу 4 з перехідною посадкою Н8/n7, а верхнє кільце посаджено в корпус з зазором Н7/l0.
3. Зубчасте колесо 3 посаджено на вал 4 з перехідною посадкою H7/js6 за допомогою різьбового з’єднання Н7/h7 для забезпечення роз’ємного і точно центрованого з’єднання.
4. Зубчасте колеса 19 посаджено на вал 4 з натягом Н7/s6.
5. Блок зубчастих коліс 4 встановлений на валу 3 за допомогою шліцьового з’єднання з центруванням по зовнішньому діаметру для забезпечення рухомого в осьовому напрямку з’єднання.
Дата добавления: 25.04.2012
|
1903. Промышленная вентеляция | AutoCad
Проектируемое здание деревообрабатывающего цеха расположено в г. Евпатория – 45ос.ш;
Барометрическое давление: 1010 гПа;
Категория работ, выполняемых в цехе: IIа (энергозатраты 175-232Вт);
Климатические данные:
Зимний период: температура наружного воздуха в зимний период tзн=-16оС,
скорость наружного воздуха в зимний период vзн=7,1м/с,
Летний период: температура наружного воздуха в летний период tлн=26,8оС,
скорость наружного воздуха в летний период vлн=4м/с.
Среднесуточная амплитуда: Аtв = 8,4 оС;
Количество градусосуток отопительного периода: ГСОП = 2324;
Температурная зона: IV
Параметры внутреннего воздуха:
температура внутреннего воздуха в зимний период tзв=19оС;
температура внутреннего воздуха в летний период tлв=29оС;
Пожаробезопасность: категория Д;
Условия эксплуатации констрцкции: Б.
2. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ.
2.1. Теплотехнический расчет стены.
Конструкция стены
1-слой: Штукатурка цементно-пещаная g1=1600кг/м3 l1=0.17Вт/(м2*оС) d1=0.02м S1=3,06 Вт/(м2*оС)
2-слой: перлитобетон g2=800кг/м3 l2=0.38Вт/(м2*оС) d2=х м S2=5,32Вт/(м2*оС)
3-слой: известко-песчаный раствор g3=1800кг/м3 l3=0.93Вт/(м2*оС) d3=0.015м S3=11,09 Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0,7 м2*К/Вт.
Толщина 2-го слоя:
d2=-Rв-d1/l1-d3/l3]*l2=<0,7–1/23-1/8,7–0,02/0,17-0,015/0,93]*0,38=0,30 м
Фактическое термическое сопротивление:
Rфст=Rн+Rв+d1/l1+d2ф/l2+d3/l3+d4/l4 =1/23+1/8,7+0,02/0,17+0,3/0,38+ 0,015/0,93=1,08 м2*К/Вт Rфст=1,08 Rон=0,7 м2*К/Вт. – условие выполняется.
Коэффициент теплопередачи стены: кфст=1/Rфст = 1/1,08 = 0,92 Вт/м2*С.
2.2. Теплотехнический расчет покрытия.
Конструкция покрытия (основные расчетные элементы)
1-слой: керамзитобетонная плита g1=1800кг/м3 l1=0.79Вт/(м2*оС) d1=0,02м S1=10,77 Вт/(м2*оС)
2-слой: гравий керамзитовый g2=800кг/м3 l2=0.18Вт/(м2*оС) d2=х м S2=1,51Вт/(м2*оС)
3-слой: цементно-песчаный раствор g3=1600кг/м3 l3=0.81Вт/(м2*оС) d3=0,02м S3=9,76Вт/(м2*оС)
4-слой: руберотд g4=600кг/м3 l4=0.17Вт/(м2*оС) d4=0,0045 м S4=0.3,53Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0.9м2*К/Вт.
Толщина 3 слоя:
d2=-Rв-d1/l1-d3/l3-d4/l4]*l2=<0.9–1/23-1/8,7-0,02/0,79-0,02/0,81-0,0045/0,17]*0,18= 0,1629м.
Принимаем фактическую толщину 3 слоя :d3ф = 0,17м.
Фактическое термическое сопротивление:
Rфпт=Rн+Rв+d1/l1+d2/l2+d3/l3+d4/l4=1/23+1/8,7+0,02/0,79+ 0,08/0,12+0,02/0,81+ 0,0045/0,17=1,18м2*К/ВтRон=0.9м2К/Вт.
Коэффициент теплопередачи стены: кфпт=1/Rфпт = 1/1,18 = 0,85Вт/м2*К.
2.3. Теплотехнический расчет пола.
Пол неутепленный на грунте:
RcI =2,1 м С/Вт \К I =1/2,1=0,48 Вт/м С
RcII =4,3 м С/Вт К II =1/4,3=0,23 Вт/м С
RcIII =8,6 м С/Вт К III =1/8,6=0,116 Вт/м С
RcIV =14,2м С/Вт К IV =1/14,2=0,07 Вт/м С
2.4. Термическое сопротивление дверей и окон.
Согласно ГСОП=2324 определяем нормативное термическое сопротивление окон Rнок=0,32м2*К/Вт, принимаем окна с двойным остеклением в раздельных переплетах
Rфок=0,44м2*К/ВтRнок=0,32м2*К/Вт.
Костек=1/0,44-0,92=1,35Вт/м2*К.
Также Rндвери,ворота=0,42м2*К/Вт
Кдвери, ворота=1/0,42-0,35=1,03Вт/м2*К.
3. РАСЧЕТ ТЕПЛОВОЙ ИНЕРЦИИ.
Тепловая инерция наружной стены определяется по формуле:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4 +R5S5
D = (0,02/0,17)3,06+(0,3/0,38)5,32+(0,015/0,93)*11,09=4,74>0,7
где R1, R2, R3, R4 – термическое сопротивление слоев наружной стены, м2 К/Вт;
s1, s2, s3, s4 – расчетные коэффициенты теплоусвоения отдельных слоев наружной стены, Вт/(м2 К).
Для покрытия:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4
D = (0,02/0,79)10,77+(0,17/0,18)1,51+(0,02/0,81)*9,76+(0,0045/0,17)3,53=4,74>0,9 .
Следовательно, условие выполняется, а расчет выполнен правильно.
В соответствии с требованиями допустимая санитарно-гигиеническая разность между температурой внутреннего воздуха в помещении приведенной температурой внутренней поверхности ограждающей конструкции (t, 0С), не должна превышать для стен 7,00С, для покрытий 4,00С.
Определяем действительное значение температурного перепада, использую данные теплотехнических расчетов ограждающих конструкций:
t = (tв – tн)/(Rв)
где tв – температура воздуха в помещении, 0С;
tн - температура наружного воздуха, 0С.
Наружная стена tст =(19-(-16))/(8,7*1,08)=3,72<7,00С.
Покрытие tст =(19-(-16))/(8,7*1,18)=3,41<4,00С.
Минимально допустимая температура внутренней поверхности окон, должна быть tmin не менее 40С. Определим указанное значение по зависимости
tmin=tв-(tв-tн)/(Rокв)=19-(19-(-16))/(0,44*8,7)=9,86>4,00С.
4. ТЕПЛОУСТОЙЧИВОСТЬ ОГРАЖДАЮЩИХ КОНСТРУКЦИЙ.
В районах со среднемесячной температурой июля 21°С амплитуда колебаний температуры внутренней поверхности ограждающих конструкций зданий, в которых соблюдаются оптимальные нормы или по условиям технологии температуры и относительной влажности воздуха в рабочей зоне, не должна быть более требуемой амплитуды.
Для производственных помещений, в которых поддерживаются допустимые метеорологические условия, данные по теплоустойчивости ограждающих конструкций, используются при расчете солнечной радиации.
При определении коэффициента теплоусвоения, Y, Вт/(м2 0С), для стен, покрытий и пола учитывается только один-два активных внутренних слоя конструкции ограждения:
для стен Yс и покрытия Yпк с тепловой инерцией D1, принимается равным коэффициенту теплоусвоения s, материала этого слоя конструкции:
для стены:
Dкб=(і /і)si=(0,3/0,38)*5,32=4,2>1,0 м2К/Вт,
Yс = s = 5,32 Вт/(м2 К),
для покрытия:
Dкг=(і /і)si=(0,17/0,18)*1,51=1,4>1,0 м2К/Вт,
Yп = s = 1,51 Вт/(м2 К).
для внутренних перегородок:
Yпг = Rпгsпг2 , = 0,2175,28^2= 6,05 Вт/(м2 К). -
где Rпг – термическое сопротивление части слоя, м, перегородки, разделенной по оси
симметрии;
sпг – коэффициент теплоусвоения материала слоя на границе разделения.
Показатель теплоусвоения поверхности пола (если первый слой конструкции пола) имеет тепловую инерцию Dп 0,5, определяется по формуле:
Тепловая инерция первого слоя пола:
Dкг = (і /і)si = (0,05/1,92)*18,35 =0,51 > 0,5 м2К/Вт,
Yп = 2s1 = 218,35 = 36,7 м2К/Вт
где s1 – коэффициент теплоусвоения первого слоя пола, Вт/(м2 0С).
Коэффициент теплоусвоения остекления определяется по формуле:
Yос = 1/(Rос –1/в) = 1/(0,44 –1/8,7) = 3,08 м2К/Вт
где Rос – термическое сопротивление остекления светового проема м2 0С/Вт;
в – коэффициент теплоотдачи, равный 8,7 Вт/(м2 0С);
Для оборудования, установленного в помещении:
Yоб = 3,610-3Gобc , = 3,610-32000481,5 = 34,6 м2К/Вт
где Gоб – масса оборудования, кг;
с – удельная теплоемкость оборудования, Дж/(кг 0С), для металла 481,5 Дж/(кг 0С).
5. РАСЧЕТ ТЕПЛОПОТЕРЬ
5.1. Теплопотери через ограждающие конструкции.
Расчетные теплопотери отопительных помещений Q1, Вт, рассчитываются по формуле:
Q1 = Qa + Qв,
где Qa – тепловой поток, Вт, через ограждающие конструкции;
Qв - потери теплоты, Вт, на нагревание вентиляционного воздуха.
Основные и дополнительные теплопотери определяют, подытоживая потери теплоты через отдельные ограждающие конструкции, Qа, Вт, с округлением до 10 Вт для помещений, по формуле:
Qа = Fn(tв - tн)(1 + ) k,
где F - расчетная площадь ограждающие конструкции, м2;
k - коэффициент теплопередачи ограждающие конструкции, Вт/(м2 0С);
tв - расчетная температура внутреннего воздуха, 0С, с учетом его повышения при высоте помещения более 4 м;
tн – расчетная температура внешнего воздуха, 0С, для холодного периода года при расчете потерь теплоты через внешние ограждения, или температура сопредельного помещения, если его температура более чем на 30С отличается от температуры помещения , для которого рассчитываются теплопотери;
- дополнительные теплопотери;
n – коэффициент, который зависит от положения наружной поверхности ограждающих конструкций по отношению к наружному воздуху (для стен, покрытий n = 1,0).
Расчет теплопотерь на нагрев вентиляционного воздуха.
Потери теплоты на нагревание вентиляционного воздуха Qв, Вт, рассчитываются для каждого отопительного помещения, которое имеет одно ли большее количество окон или балконной двери в внешних стенах, исходя из необходимости обеспечения подогрева отопительными приборами наружного воздуха в объеме однократного воздухообмена в час по формуле
Qв = 0,337Aп h (tв –tн),
где Ап – площадь пола помещение, м2;
h – высота помещения от пола к потолку, г, но не более 3,5 м.
Расчет теплопотерь сведенный в табл. 5.1.
Таблица 5.1.1 - Теплопотери механического цеха при tв=190С
№ назв.пом. огрождения К (tв-tн)*n 1+ Теплопотери, Вт
вид размер, a/b F,м2 Qa Qв Qі
101 Цех, +19 НС-С3 36 4 144 0,92 35 1,005 4659 63438,228 99954
36 4,3 154,8 0,92 38 1,005 5438
4ДО 4,5 4 72 1,35 35 1,005 3398
Ворота 4,2 4 16,8 1,03 35 1,005 607
Пол 1,005
1 - - 72 0,48 35 1,005 1200
2 - - 72 0,23 35 1,005 586
3 - - 96 0,12 35 1,005 391
4 - - 408 0,07 35 1,005 1006
Покрытие 36 18 648 0,85 38 1,005 19231
102 Тех. Пом., +5 НС-С3 4 4 16 0,92 35 1,005 518 0 10524
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
НС-СВ 18 4 72 0,92 35 1,005 2330
18 4,3 77,4 0,92 38 1,005 2719
НС-НВ 4 4 16 0,92 35 1,005 518
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
Пол 1,005
1 - - 52 0,48 35 1,005 866,67
2 - - 28 0,23 35 1,005 227,91
Покрытие 4 18 72 0,85 38 1,005 2137
Расчетные температуры воздуха при определении теплопотерь через ограждающие конструкции дома, принимаются:
а) для ограждений по высоте до 4 м от пола и для пола - температура в рабочей зоне;
б) для кровли - температура воздуха под кровлей
tв.с = tр.с + t (h - 2)=90+1*(8,3-2)=25,3 0С
где t - температурный градиент, который показывает повышение температуры воздух по
высоте помещения;
t = (0,7...1,2)0С/м, принимаем t = 1, h - высота цеха, м;
в) для стен и застекленных поверхностей ограждения, расположенных выше 4 м от пола - среднюю температуру воздуха в верхней зоне и в рабочей зоне.
5.2. Теплопотери на нагрев ввозимого материала.
Для холодного периода:
Qм=0,278*Gм*см*(tв – tн)*= 0,278*470*2,3*<19-(-16)]*0,4 = 4207Вт4,2 кВт.
Дата добавления: 04.05.2012
|
1904. Проектирование и эксплуатация систем ТГС | Компас
Годовые расходы газа для каждой категории потребления определяются на конец расчетного периода с учетом перспективы развития объектов-потребителей газа.
Продолжительность расчетного периода устанавливается на основании плана перспективного развития объектов газопотребления .
Годовые расходы газа для жилых зданий, предприятий бытового обслуживания населения, общественного питания и т.д. определяются по нормам расхода теплоты. Расчет расходов газа производится после определения численности населения в проектируемом районе города.
1.1 .Определение числа жителей в реконструируемом квартале, микрорайоне или зоне застройки.
Для решения этого вопроса рассматривается сложившееся архитектурно -строительное проектное решение застройки. Уточняются принятые нормы жилой площади, количество квартир одно - , двух - , трёх- и многокомнатных, определяется фактическая проектная жилая площадь в каждом здании реконструируемого района. Число жителей, с некоторым приближением, можно принимать:
- для однокомнатных квартир – 2 чел.
- для двухкомнатных квартир – 3 чел.
- для трёх- и многокомнатных – 4 – 5 чел.
Этажность газифицируемых жилых зданий принимается в соответствии с рекомендациями СНиП 2.08.01 – не выше 10ти этажей. Можно при известной жилой площади газифицируемых и негазифицируемых зданий принимать:
- для вновь строящихся многоэтажных зданий 15м2 на одного человека
(СНиП 2.07.- 1- 89 «Градостроительство»<1] ), тогда: ; чел
; чел
; чел
; чел
чел
где N - число жителей в реконструируемом районе; чел.
NГ,NНГ -число жителей в газифицируемых и негазифицируемых зданиях; чел.
-известная общая жилая площадь газифицируемых и негазифицируемых зданий; м2
f - норма жилой площади на одного человека; м2
1.2.Расчет годовых расходов газа по категориям потребления.
Расчёт газопотребления производится с учётом децентрализации теплоснабжения. Существующие районные котельные и ТЭЦ исчерпали свои мощности, физически и морально устарели.
Для замены оборудования и теплотрасс требуются большие капитало- вложения и время, поэтому отопительно-вентиляционные нагрузки и горячее водоснабжение легче обеспечить от местных квартальных или крышных котельных.
Для небольших зданий оборудуются топочные, не требующие постоянного присутствия оператора, что с учётом высокого КПД, степени автоматизации процесса горения и контроля параметров теплоносителя в современных котлах, даёт значительный экономический эффект. Для зданий до 5-10 этажей эффективно использовать двухконтурные дымоходные (до 5ти этажей) или бездымоходные (свыше 5ти до 10ти этажей) квартирные котлы. Как показывает практика эти системы обеспечивают высокую эффективность расходования газа за счёт снижения газопотребления в отсутствие людей и программирования работы отопительных аппаратов.
Для зданий больше 10 этажей целесообразно строить квартальные котельные с установкой терморегуляторов на приборах отопления и теплосчётчиков на обонентских вводах в здания.
1.2.1.Годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях
Расход газа на пищеприготовление в домашних условиях производится по уравнению :
= NГk1 , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
NГ – число жителей в газифицируемых зданиях; чел
k1 - коэффициент обеспечения жителей , пользующихся газом для приготовления пищи в домашних условиях, принимать 100%;
= 2800 МДж/(чел.год) – норма расхода теплоты на приготовление пищи в домашних условиях на одного человека в год;
- низшая теплота сгорания используемого газа, МДж/м3;
- коэффициент полезного действия газовой плиты - 0,55.
1.2.2.Годовой расход газа на приготовление горячей воды
Горячее водоснабжение может обеспечиваться от местных источников – для жителей проживающих в зданиях до 10 этажей, а остальные получают горячую воду от квартальных или крышных котельных.
Подсчёт расхода газа на горячее водоснабжение производится по формулам:
= , м3/год
, м3/год
где - норма теплоты на приготовление горячей воды в проточных водонагревателях или местных котельных с расходом до 50 м3/час.
= 8000 – 2800 = 5200 МДж/(годчел),
здесь норма расхода теплоты при наличии в квартире газовой плиты и газового водонагревателя, МДж/(годчел);
- коэффициент полезного действия проточного водонагревателя 0,85.
= 24 q г.в. NНГ< n0 + ( 350 – nо ) ] , м3/год
м3/год
где - годовой расход газа на горячее водоснабжение от крышных или квартальных котельных, м3/год;
q г.в. - укрупненный показатель среднего расхода теплоты на горячее водоснабжение, МДж/(ччел);
n0 – продолжительность отопительного периода, сутки;
– температуры холодной водопроводной воды в отопительный и летний периоды, 0С (при отсутствии данных принимают равными соответственно 5 и 15 0С);
– КПД котлов в котельных 0,85-0,9;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период (при отсутствии данных принимаем – 0,8, для курортных районов – 1,5).
1.2.3.Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера
Годовые расходы теплоты на нужды предприятий торговли, предприятий бытового обслуживания непроизводственного характера и т.п. следует принимать в размере 5% суммарного расхода теплоты на жилые дома, т.е.
=0,05 , м3/год
, м3/год
где = + + , м3/год;
-годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
-годовой расход газа на приготовление горячей воды, м3/год;
-годовой расход газа на горячее водоснабжение от крышных или квартальных котельных, м3/год;
1.2.4.Годовой расход газа механизированными прачечными
Годовой расход газа в современных механизированных фабриках-прачечных рассчитывается по формуле:
= N kмп , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа в механизированных прачечных, м3/год;
kмп – коэффициент обеспечения населения, пользующегося услугами механизированных прачечных 0,3-0,4;
– норма расхода теплоты на механизированную стирку 1 т. сухого белья – 18800 МДж/т;
- коэффициент полезного действия газоиспользующих котлов механизированных прачечных 0,8-0,85.
1.2.5.Дезинфекция белья и одежды
= N• kдез , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на дезинфекцию белья и одежды, м3/год;
kдез =kмп– коэффициент обеспечения механизированной стиркой ;
- норма расхода теплоты на дезинфекцию 1 т. сухого белья и одежды, МДж/т в паровых или горячевоздушных камерах.
1.2.6.Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами
, м3/год
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.2.7.Бани
= N • kб •52 , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на помывки в банях , м3/год ;
kб – коэффициент обеспечения 0,15-0,25(при 100% обеспечении жителей гор. водой);
– части населения моющегося в душевых кабинах или в ваннах (соотношение принимается произвольно);
– норма расхода теплоты на 1 помывку в душевой кабине, 40 МДж;
– то же на помывку в ваннах , 50 МДж.;
– КПД газоиспользующих установок – 0,75-0,9.
1.2.8.Предприятия общественного питания
= N • kо.п. , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на приготовление пищи на предприятиях общественного питания, м3/год;
kо.п. – коэффициент обеспечения, общественным питанием 0,05 и увеличивается для областных центров и городов курортных районов, в соответствии с местными условиями, для Одессы kо.п. =0,075;
– норма расхода теплоты на приготовление завтрака, обеда и ужина;
= 2,1 + 4,2 +2,1 = 8,4 МДж;
– КПД газоиспользующих установок – 0,5 – 0,6.
1.2.9.Годовой расход газа на больницы и родильные дома
= N • k бол. =8028*0,009* =39920,1 м3/год
= N • k род.д. =23360*0,0015* =6653,4 м3/год
1.2.10.Годовой расход газа на изготовление хлебобулочных и кондитерских изделий
N • , м3/год
м3/год
где , , – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формовочного, подового, булочных и кондитерских изделий.
, , – коэффициенты, показывающие долю выпечки формового и подового хлеба, булочных и кондитерских изделий и уточняются по сложившейся структуре потребления
- КПД газоиспользующих установок - 0,85 – 0,92.
Дата добавления: 04.05.2012
|
1905. Газоснабжение населенного пункта | AutoCad
1.2.1. Расчет годовых потреблений газа на жилые дома.
Расход газа на приготовление пищи на газовой плите в домашних условиях вычисляются по уравнению:
, м3/год (1.2)
- годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
N – число жителей в расчетном микрорайоне города, чел;
К1 – коэффициент охвата жителей, пользующихся газом для приготовлениепищи в домашних условиях;
Q1= 2800 МДж/чел.год, норма расхода теплоты приготовление пищи в домашних условиях, согласно ДБН В.2.5-20-2001 «Газоснабжение» <1].
- низшая теплота сгорания принятого газа, МДж/м3;
– коэффициент полезного действия газовой плиты, 0,55-0,65.
м3/год
1.2.2. Расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных(при отсутствии горячего водоснабжения)находится по уравнению:
, м3/год (1.3)
- годовой расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных, м3/год;
К3 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся газом для приготовления горячей воды в ГВА или в домовых котельных;
Q3 - норма расхода теплоты приготовление горячей воды (без расхода теплоты на приготовление пищи), МДж/чел.год, <1>Q3=Q - Q1 =8000 – 2800 =5200 МДж/чел. год.;
Q – норма расхода теплоты с учетом на приготовление пищи 8000МДж/ч.г.
– коэффициент полезного действия ГВА=0,85.
м3/год
1.2.3. Расход газа на приготовление горячей воды в районных котельных находится по выражению:
, м3/год (1.4)
- годовой расход газа на централизованное горячее водоснабжение от районных котельных или ТЭЦ, м3/год;
qгв – укрупненный показатель среднечасового расхода теплоты на горячее водоснабжение – 1,57 МДж/ч на 1чел. (с учетом общественных зданий района);
К4 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся централизованным горячим водоснабжением от газифицированных районных котельных или ТЭЦ;
nо – продолжительность отопительного периода, суток;
tхл, tхз – температура водопроводной воды соответственно в отопительный и летний периоды, оС – принимают равным соответственно 5С и 15С;
– коэффициент полезного действия котельной 0,9-0,95;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период, принимается равным 0,8.
м3/год
1.2.4. Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера (гостиницы, парикмахерские и др.) определяется по формуле:
, м3/год (1.5)
Где:
- суммарный расход газа на жилые дома
м3/год
1.3. Годовой расход газа объектами коммунально-бытового обслуживания
1.3.1. Механизированные прачечные, включая сушку и глажение белья:
, м3/год (1.6)
Где:
- годовой расход газа на механизированные прачечные, м3/год;
Кмп – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся услугами механизированных прачечных = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.2. Дезинфекция белья и одежды:
, м3/год (1.7)
Где:
- годовой расход газа на дезинфекцию белья, м3/год;
Кдез – коэффициент обеспечения механизированными прачечными = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.3. Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами:
, м3/год (1.8)
Где:
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.4. Расход газа на бани:
, м3/год (1.9)
Где:
- годовой расход газа на помывки в банях, м3/год;
Кб. – коэффициент охвата населения, пользующегося банями = 0,15;
Кв,Кд. – коэффициент охвата населения, пользующегося ванными или душем соответственно Кв =0,1 Кд=0,9;
Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в ваннах =50, МДж/т <1>Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в душе =40, МДж/т <1> –коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,8.
, м3/год
1.4. Расход газа на приготовление пищи в общественных столовых:
, м3/год (1.10)
Коп – коэффициент обеспечения населения общественным питанием:
(1.11)
Где:
Кпр – коэффициент обеспечения общественным питанием приезжих, равен 5%
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,65.
, м3/год
1.5. Расход газа учреждениями здравоохранения
1.5.1. Больницы:
, м3/год (1.12)
Где:
Qпп,Qгв – норма расхода теплоты на приготовление пищи и горячей воды соответственно,<1].
Кб – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.5.2. Родильные дома:
, (м3/год) (1.13)
Крд – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.6. Годовой расход газа на предприятия по производству хлебобулочных изделий.
, м3/год (1.14)
Где:
Qхф, Qхп, Qкн – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий <1].
Кхф, Кхп, Ккн – доля выпечки соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий в зависимости от характера потребления в конкретном населенном пункте.
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок хлебозаводов =0,75-0,8.
, м3/год
1.7. Годовой расход газа на отопление и вентиляцию жилых и общественных зданий.
1.7.1. Годовой расход газа на отопление жилых и общественных зданий.
, м3/год (1.15)
Где:
К – коэффициент, учитывающий расход теплоты на отопление и вентиляцию зданий =0,25
tвн, tср.о., tр.о. – температура соответственно внутреннего воздуха отапливаемых помещений, средняя наружного воздуха за отопительный сезон, расчетная наружного воздуха для
проектирования отопления, согласно СНиП2.01-82 «Строительная климатология и геофизика» <2].
q – укрупненный показатель максимального часового расхода теплоты на отопление зданий, МДж/ч, на 1м2 жилой площади;
Fж – отапливаемая площадь населенного пункта м2;
Fж=N*f = 177233*20=3544660
f - принятая площадь на 1 человека, 20 м2.
, м3/год
1.7.2. Расход газа на вентиляцию общественных зданий.
, м3/год (1.16)
Где:
Z – среднее число часов работы системы вентиляции общественных зданий в течении суток Z = 16ч;
К1 – коэффициент, учитывающий расход газа на вентиляцию общественных зданий
tрв – расчетная наружная температура для проектирования вентиляции,
tхолпериода <10].
, м3/год
1.8. Годовой расход газа автотранспортом.
Расчет потребления газа автотранспортом следует производить, исходя из суточного пробега автомобиля 100км и среднегодовой загруженности – 300 сут.
Выбираем количество автомобилей произвольно или по моделям с определенным расходом жидкого топлива на 100 км.
Дата добавления: 04.05.2012
|
© Rundex 1.2 |
| |
